Літмапінг

Літературна мапа – це ще одна можливість знайомства з відомими людьми, які писали та поширювали літературу у Львові. Карта відкриває нові та пригадує забуті імена місцевих письменників і видавців, які жили в нашому місті чи були з ним пов’язані. Мапа об’єднала місця, де можна позичити, придбати, просто почитати чи написати книгу. Сюди нанесено найвагоміші локації літературного життя Львова, пам’ятники авторам і персонажам, тематичні музеї, книгарні, бібліотеки та кав’ярні.

NB! Ця мапа відображає лише частину літературного Львова. Це лише початок багатющої історії, яка для повноцінного охоплення вимагає щонайменше кілька десятків томів.

Львівська жіноча учительська семінарія вул. Лесі Українки, 10

  1. Home
  2. »
  3. Сліди «Першого вінка на мапі Львова»
  4. »
  5. Львівська жіноча учительська семінарія вул. Лесі Українки, 10
Адреса:
вул. Леси Українки, 10, Львів
Опис:

За сприяння Крайової шкільної ради у Львові в 1869 р. при монастирі вірменських бенедик­тинок на вул. Скарбківській (тепер вул. Лесі Українки), 10 відкрито перший дворічний жіночий педагогічний курс. Через кілька років Учительська Семінарія стала чотирирічною, викладання велося за планами Крайової шкільної Ради. Семінарія готувала вчителів для дошкільних закладів та початкових шкіл. Арифметика, геометрія та історія викладалися українською мовою, а інші предмети (за винятком польської та німецької мов і педагогіки) — польською мовою. Науковий план складався з 17 обов’язкових дисциплін; викладацький склад налічував 30 чоловік. Від 1874 р. з метою ознайомлення майбутніх вчителів з теорією та методикою дитячих оздоровчих майданчиків (так званих фреблівських) при Семінарії створено фреблівський садочок для проведення практичних занять на відкритому повітрі. 1900/1901 навчальний рік розпочався для Семінарії у власному будинку, спорудженому в 1899 р. на вул. Сакраменток (тепер вул. Туган-Барановського), 7 архітектором Григорієм  Пежанським. Наприкінці 1920-х років Учительська семінарія отримала назву на честь поета Адама Асника, а в 1939-1941 роках вона мала статус Педагогічної школи , де отримували підготовку вчителі І – IV класів. Після ІІ Світової війни в будинку розташували Львівське педагогічне училище №1, в 1957- 1969 рр. додалося ще музично-педагогічне відділення, яке згодом було переведено до Педагогічного училища №2. Тепер цей найстаріший педагогічний навчальний заклад України має назву Педагогічного коледжу Львівського національного університету ім. І.Франка.